Бабуся…Так мало ми говоримо про них
Як глибоко нирнула я у спогад, де ще маленька дівчинка була…
Відпусти мене, бо осінь вже минає…
Теплий листопад з холодними вітрами засипає землю листям пожовтілим…
Часом одна фраза змінює життя, часом одним словом можна вбити…
Сонце вранці з усмішкою встало…
Вона зроду отримала кам’яну вдачу…
Любов не має простору й дистанцій. Любов – це затишок бунтуючих сердець…
Я зникну безвісти, без затяжних прощань, на відстані всього одного кроку…
Одного дня тебе не стане…
Як часто ми цінуємо життя? І, як зачасто дякуємо Богу?
