Ти знаєш, як було до Тебе? Дозволь, я тобі розповім…
Якось матуся научала доню…
Промовчи. От, візьми й промовчи. Ніколи не суди про невістку…
Пробачу все і всім – ви не чекайте сліз:
Я напишý Святому Миколаю, свій тридцять другий лист…
Постукай,Боже,в мої двері..
Розтанула сніжинка на моїй долоні…
Далеко в лісі, де не ловить інтернет, там, де з людей нікого взагалі немає
Ще декілька хвилин і день мине…
Почуй, Господь, мене в оцій хвилині
Хоч і дитинство вже ніхто мені не верне, але з приходом новорічних свят…
Не вірила, можливо і не відала, що домінує істина проста: