Як це чудово – знову вранці встати! Усьому світу мовити: «Привіт!»
Вже осінь добігає до кінця, дощем хлюпоче, вітерцем повіє…
А ви навчайте дітей літати в рожевих мріях солодких своїх…
Я мудрішою стала на рік. Я сильнішою стала на два…
Я хочу забрати твій запах з собою…
Старенька бабця продавала квіти, замерзлі руки кутала в хустину…
Я не знаю, чи варто зізнатися, та безвихідь говорить в мені…
Я загубилася сама в собі без тебе…
Щоденно згадую спочатку cебе малям і рідну хатку…
Він згадував про неї в часи своїх перемог…
Вже не хочу чекати тебе, зрозуміла, що це марна справа
