Часом одна фраза змінює життя,
Часом одним словом можна вбити.
Часом бачиш нові почуття,
Ті, які ніколи не спинити.
Часом так буває ніби мить,
Й хочеш ти змінити все довкола.
Та не можеш, й серце так щемить.
Пізно. Баста. Край. Відкрилась правда гола.
Один погляд – змінює життя…
Одна зустріч може й тільки треба.
Й не буде тоді вже каяття.
Та й крила твої вже сягають неба.
Скільки сил треба віддати за любов?
Ти не скажеш, може ще спинитись?
Поки ще не закипіла кров.
Наче можна в долі відкупитись.
Ніч стає все довшою. Чому?
Наче все змінилось. Наче кара.
І за час минулий, той, який не поверну,
Щоб все щезло, як нічна примара.
Все буде добре, так і знай!
Все краще, ніж ти уявляєш!
Ти сильний, сильна і всьому є край!
Ти кожен день собі це промовляєш!
Є всьому край, треба ще один ковток!
Вдихнути, видихнути, сили відновити.
Немає слів, та безліч є думок.
Я чітко уявляю, як я маю жити.
І день за днем летить, як правило, невпинно.
І кожен раз є сили, щоб піднятись зранку.
Навчившись жити з думками тими,
З усмішкою ти піднімаєш кави філіжанку.
Автор: Olya Stetsyk
