Як часто ми цінуємо життя?
І, як зачасто дякуємо Богу?
За те, що часом йде не до пуття
За те, що відчуваємо тривогу.
За те, що інколи буває не туди
За те, що вранці намочила злива
За те, що не вдалося оминуть біди
І ще за те, що обрізають крила.
Як часто ми цінуємо життя?
І як зачасто дякуємо Богу?
За те, що маємо і ноги і взуття
За те, що йдемо до сімейного порогу
За те, що чуємо розмови та птахів
За те, що бачимо проміння на ослоні
За те, що з сотні різнобарвних днів
Ми маємо солодкі та солоні.
Як часто ми цінуємо життя?
І як зачасто дякуємо Богу?
За те, що хтось поранив почуття
За те, що не отримав допомогу
За те, що десь добряче прогорів
За те, що не знайшов кохання…
За те… За що ти дякувати вмів?
Коли із уст лились одні прохання…
©️ Аліна Войтенко
