Теплий листопад з холодними вітрами
Засипає землю листям пожовтілим
Й не описать цю пору ніжними словами,
Лише б намалювати фарбами на тілі…
Повернулись вечори закутані у пледи
І теплий чай в руці, мурликання кота,
А за вікном панують тихі листопади,
Так швидко наступила осінь золота!
А я у тому листі шукатиму натхнення
Для думок крилатих, звершень і віршів,
В кімнаті буде чутно щире одкровення
І спогади минувших незабутніх днів…
Така та осінь мила – змушує щоразу
Перегорнути ще раз сторіночки життя
І пригадати кожну почуту нами фразу,
Щоб знати з ким і далі іти у майбуття
© Оля Затворнюк
