Я маю повне право бути жінкою! Колись слабкою, а колись і ні…
Колись запросить він мене на каву одягну сукню, взую каблуки…
Ну хто, як не ти своє серце відкриє?
Бабусі й дідусі. Як восени осики…
Ти сьогодні зігрів мою душу…
А ми проростаємо терням, творячи кривду сущу…
Приготую тобі ранок з кави: замість цукру усмішок додам…
Я хочу йти із мамою за руку, мені 7 років. Я люблю цей світ
Вона любила ставити три крапки. І круасани. Й каву з молоком…
Говори зі мною, просто говори…
Кажу – живи! Вдихай на повні груди!
Ходить по місту стомлена душа, ступає тихо по бруківці мокрій
