Ну хто, як не ти своє серце відкриє?

Ну хто, як не ти своє серце відкриє?

Ну хто, як не ти своє серце відкриє?
Ну хто, як не ти в нім запалить вогонь?
Ну хто, як не ти щире слово посіє?
Букет простягне до відкритих долонь.

Ну хто, як не ти розфарбовує будні?
Ну хто, як не ти бачить світло в пітьмі?
Ну хто, як не ти творить власне майбутнє?
І сам обирає свій шлях у житті.

Ну хто, як не ти допоможе в потребі?
Ну хто, як не ти… світ благає добра.
Ну хто, як не ти… так задумано небом,
Щоб зло в цьому світі згоріло до тла.

© Наталія Кішовар (Черній)