Кудись біжить наш час невпинно, стрілки годинника не повернуть назад…
В передчутті розлуки неминучої спинюся раптом: «Може, не піду?»
Мій Ангеле, я знаю ти втомився…
Одного разу шторм закінчиться, і ти не згадаєш, як його пережив…
Хтось одного разу сказав мені —жити заради дрібниць…
Цінуйте тих хто поруч по житті: вірш, який нагадує про важливе
Бувають люди затишні, як дім: вірш про найдорожчих
“А я люблю простих людей…”: Проникливий вірш, який хочеться перечитувати щодня
