Верніть мене в дитинство хоч на трошки
Ти, інколи, Боже… кладеш на лопатки, щоб бачили небо ми
Одягайте жінок у квіти…. Одягайте жінок в любов …
Хто ти… коли без мене хто ти.. коли… скажи…
Вона іде красива, горда жінка, а на душі – від болю ураган…
Красивих слів не говоріть, якщо не впевнені у діях…
Дай руку, доню, дай, моє пташа́тко
А я б набутися хотів з тобою…
“Така як всі”, — сама собі кажу
Україно моя, ти красуне квіткова
Цінуйте тих, хто подає вам руку
Що кожен з нас залишить по собі?
