Верніть мене в дитинство хоч на трошки,
Де ще в майбутньому усі мої граблі…
Де ще героєм був Котигорошко,
Де вірилось в летючі кораблі…

Де пінка з молока — огидне саме,
Де привід для печалі — це дощі…
Де молода й така квітуча мама,
Де ще нема латок у моїй душі…
Туди, де бруд — пісок навпІл з водою,
Туди, де щастя — іграшка нова…
Де збори батьківські — найбільшою бідою,
Де найщиріші вчинки і слова…
Де вірила — живе бабай під ліжком,
Де будять пахощі матусиних млинців…
Де найстрашніший звір — маленька мишка,
Де “двійка” — це кінець усіх кінців…
Мультфільму титри де розчаруванням,
Де я тремтіла, коли грім гримить…
Не вперше прошу й навіть не востаннє —
Верніть мене туди хоча б на мить…
© Вікторія Бричкова