Вона час від часу з’являлась дізнатись, чи все у нього окей
Вона покохала його за безмежність
А в пам’яті нашій блукають прожиті й минулі часи, або навіть і рОки..
Є почуття які дарують крила
Коли зорі засяють містом і для ночі прийде пора…
Я втратила до біса багато людей, чи це можливо Бог вберіг від бруду
Така моя, така чарівна осінь, барвистим полум’ям дарує світло знов
Взлітай, коли бракує сил: вірш, який треба перечитувати щодня
А я попри тишу через мовчання, ловитиму твоє серцебиття
І попри все люби, живи, радій…
Ти покличеш… Чи зможу озватись?
Це є щастя моє, і його я так довго чекала, я так довго чекала цю осінь і промінь тепла
