А в пам’яті нашій блукають прожиті й минулі часи, або навіть і рОки..

А в пам’яті нашій блукають прожиті й минулі часи, або навіть і рОки..

А в пам’яті нашій блукають прожиті
Й минулі часи, або навіть і рОки..
І бачимо й чуємо ми щомиті
Тихенькі й карбовані пам’яті кроки..

Старі і пошарпані є фотокартки
І чорні і білі лиш мають плями –
У нашій пам’яті, яскраві цятки,
Пливуть, як згадка життя, рядками..

На тих фотокартках усміхнені лиця –
Життя в долонях, в очах надія..
І як би нам хотілось дивитись
В ті очі зараз, та розумію

Що це лиш мрія, шалена мрія,
Все повернути, колись прожите..
І хоч би нам те тепло відчути,
Яке у пам’яті нашій сповите..

© #ТетянаГолінська