Така моя, така чарівна осінь, барвистим полум’ям дарує світло знов

Така моя, така чарівна осінь, барвистим полум’ям дарує світло знов

Така моя, така чарівна осінь,
Барвистим полум’ям дарує світло знов.
І посміхатись світ вона попросить,
За чашечкою кави і розмов.


Така своя, неначе сестра рідна,
Обкутує любов’ ю і теплом.
Здається, що вона така тендітна,
Ховає очі в сонячних дібров.



Давайте будем завжди пам’ятати,
І дарувати рідним те тепло.
Яке змогла нам осінь дарувати,
Щоб добре нам і затишно було.
#моя_поезія 📖

© Rudovoloska