А ти дозволь собі щасливою побути…
Де живе моє серце? – себе запитаю…
Люди різні на світі бувають: симпатичні, гарні, смішні…
Кохаю серцем, меж нема, душа до тебе прилипає…
Ще так ніхто й ніколи не торкався душі моєї струн, не грав на них…
Твоя усмішка – мить, яка варта життя, я за неї віддав би мільярди земні
Ти думай про мене погано, і швидше усе промине
Збери себе докупи і помилуй!
Цвіти попри все, ти ж мов квітка, яка пахне й розквітає від тепла…
Відчуваю тебе через відстані, і словами торкаюсь душі…
Людина має право на утому… На те ,щоб не утриматись від сліз…
А серце так пекло і рвало груди… Здавалося, що зараз розірветься…
