Цвіти попри все, ти ж мов квітка,
Яка пахне й розквітає від тепла.
Ти мама, берегиня, просто жінка,
Створена Богом для добра.
Ти вмієш дітей утішити,
посмішкою душу зігрівати.
Впевнено йти по вулиці,
Жити і щиро кохати.
Часом втомлена та духом сильна.
Часом буваєш сумна.
Образи забуваєш швидко.
Ніжна, солодка й п’янка.
Ти додаєш кольори у життя,
Розсипаєш поради й слова.
Твориш з любов’ю і радістю
Й усім бажаєш добра.
І як би усе не складось,
Відчуваєш ніжність й ласку.
Ти людина – щирість й краса.
Ти жінка,яка вірить в казку.
©С.Жук
