Кохаю серцем, меж нема,
Душа до тебе прилипає,
А доля творить все сама,
Мене мов маятник хитає.
Постійно ти в моіх очах,
Мов привид ходиш тротуаром,
Серед усіх твій образ став,
Бо це кохання посприяло.
Мене п’янять мої думки
Стежки по острію спихали,
Бо хтож у Світі я і ти,
Коли би серцем не кохали?
Бажання сильні у житті,
Можливість в пошуках бажання,
Якби зірвати пута всі,
Та крок зробити у коханні.
Одна надія лиш у снах,
Які мов еликсир лікують,
Обійми в ніжності сповна,
Бо саме там серця відчують.
Де спокій, тиша – ти і я,
Відсутні різні перешкоди,
Бо тільки мрія там своя,
Не має впливу там погоди…
© Перо Четара
