Відчуваю тебе через відстані, і словами торкаюсь душі…
264
Поезія

Відчуваю тебе через відстані, і словами торкаюсь душі…

Відчуваю тебе через відстані,
І словами торкаюсь душі,
І оті не цілунки, не зустрічі,
Кожну мить відчуваю в собі.

А на вулиці осінь гуляє,
Мо не осінь, а наше життя,
Нам секунди, хвилини дарує,
Щоб осмислили ми майбуття.


Все мине, все на світі минає,
Заквітують сади і душа,
Лише нам зрозуміти б не пізно,
Що дається лиш раз нам життя.
Ми приходимо в світ для любові,
Ми приходимо в світ для добра,
Хай не буде душа у печалі,
Хай коханням вона розквіта.


Відчуваю тебе через відстані,
І словами торкаюсь душі,
І цілую я ніжно долоні,
Ти живеш, ти присутня в мені.


© Ітан Филипс