Як це чудово – знову вранці встати! Усьому світу мовити: «Привіт!»

Як це чудово – знову вранці встати! Усьому світу мовити: «Привіт!»

Як це чудово – знову вранці встати!
Усьому світу мовити: «Привіт!»
Без поспіху кавусю попивати.
І не лічити тижнів, днів і літ.

Не думати про срібло, що у косах.
Байдуже, за вікном яка пора:
Чи заметіль, чи птаство стоголосе.
Чи сонце й спека, а чи дощик, як з відра…

Важливо рівноваги не згубити.
У серці власнім спокій віднайти,
Прекрасний світ й людей усіх любити.
І цю любов назавжди зберегти!

© Оксана Сметанюк