Неділя, ранок, кава, ліжко, ще не встаю, полЕжу трішки…
Завжди комусь я буду не така, завжди є хтось, кому не догодила
Завжди ми хочемо піднятись до вершин у пошуку травинок щастя…
На кінчиках пальців – все те, що хотіли б сказати очі
Хотіла втекти, та душа не дає … Чогось ще туди її повертає
Сім’я – це фортеця, затишок,спокій, сміх, доброта, неймовірне тепло
Давай поговоримо, мамо, про все що на серці щемить…
Мені дуже сподобалася одна фраза в мережі:
Саме брак любові до себе і породжує егоїзм…
Я вже ніколи не буду маленькою, і на колінах не примощусь…
Ти віриш в долю, звісно, віриш в Бога, і довіряєш навіть віщим снам
А ноша мамина безцінна, така покірна й нелегка
