Привіт дідусю! В нас є сто новин…
Знаєш? Є два світи…. І є межа. Між “нашим” і “не дуже”
Все, у що ми віримо, – збувається…
Хочеться щастя. Хочеться кави. І замість цукру спогадів ложку…
Ну ось душа стоїть на п’єдесталі…
Мабуть, найбільший дар – когось любити…
Я ще встигну набутись сама, у той час, коли виростуть діти…
Колись ти, сину, підростеш, і я нести тебе не зможу…
Мандрувала тихо, ДОБРОТА по світу…
Мужчини, як кава – є справжні й розчинні…
Якщо вас образили несправедливо…
Недооцінюй мить життя, відкрий йому свою можливість…
