Якщо вас образили несправедливо,
Чи наклепи зводять на вас некрасиво,
То може, Господь допустив це зробити,
Щоб вашою щирістю інших змінити?!
Є люди яскравого серця й душі,
До них завжди тягнуться інші усі,
Немов світлячки осявають нам путь,
Із ними добрішими й темні стають!
Є люди нейтральні – усі у собі,
До всього байдужі, не добрі, й не злі.
Нічого не треба,і скраю їх хата,
Таких в цьому світі є дуже багато!
А є тип людей, що роздмухує війни,
По центру в них его – уперте, свавільне.
У мові – отрута, образи та гнів,
Навколо всі винні життя своє їм.
Якщо їх нейтральний в житті зустрічає,
То рано чи пізно він яд той ковтає,
І або під вплив їх навік попаде,
Або їм уступить,і сам пропаде.
Якщо ж світлячків люди темні стрічають,
То з люті й безсилля ще більше страждають!
Бо світло й добро навіть в них проникає,
Любов й милосердя усе розчиняє!
Тож тільки зустрінуть хорошу людину,
Одразу шукають найменшу причину –
Образити, знищити, сяйво згасити,
Лиш тільки б вона перестала світити!
Тож ви не лякайтесь, як вас не цінують,
Як вас ображають, пліткують, руйнують.
Напевне, ви просто у світ цей прийшли,
Щоб зло розчинити і світло нести!
© Ірина Левко
