Ну ось душа стоїть на п’єдесталі…
6
Поезія

Ну ось душа стоїть на п’єдесталі…

Ну ось душа стоїть на п’єдесталі
Приборкана, схвильована, сумна.. .
Тавровані усі її медалі..
Спадає вниз життєва пелена…

Душа була безпомічна та мила
В людському тілі квіткою цвіла..
Пелюстками сумління були крила..
Вона ж своє лиш світло берегла…


Та часто були зранені ті крила
Людською впертістю і тихим .. злом..
Тоді душа в людині голосила..
Й духовність прокидалась перед сном..
Тоді людина чуйною ставала..
Молилася, і каялася знов..
Душа раділа , щиро й промовляла :
“Аби лиш зберегти Божу любов..”
І так душа, задумавшись , стояла.,
Як раптом налетів гріховний рій …,
Під коливаннями ваги душа упала..,
Між світлом і пітьмою кипів бій..


Закінчилась дискусія дуелі
Горить душевна свічка у руках..,
Якщо не згасне полум’я в тунелі..,
Тоді душа засяє у зірках..


@#Оксана Карп’юк-Ридель