Ти знаєш, як було до Тебе? Дозволь, я тобі розповім…
Стоїть душа перед усім святим, що стало вічністю і спогадом лишилось
І ще одна зима з снігами котиться, кидає сніжки в вікна навмання…
Я давно Миколо, Миколаю… Під подушкою нічого не шукаю…
Бабусю, згадую тебе щодня,не віриться, що вже давно тебе не має…
А найприємніше це – просто так:
Приймав у небі Бог людину, що мала скарби на землі..
Не кажи, що мені пощастило, що про щастя моє ти знаєш?
Життя іде… Летять … біжать роки….
Якби, матусю, я зробити так могла, щоб із очей твоїх сльозиночка не впала…
Щасливий той, у кого є батьки…
Я б хотіла тебе вберегти від всього, що є в світі гіркого: коханій донечці
