Так хочеться літа із запахом миру, без звуків сирен і тривожного сну…
Хтось ніколи не скаже :« Мамо!»
Якщо відвернеться від тебе цілий світ, і люди зроблять вигляд, що не бачать…
Кажуть люди – добре сильним бути…
Про що співаєш, пташко, край вікна? Про що, так щиро, хочеш розказати?
Моя порада всім – не вчіть мене ”як жити”
А ти сій квіти… Навіть якщо завтра – кінець світу…
З далекого дитинства голос чути, і серце аж підстрибує умить
Одного дня всміхнеться ранок сонцем…
“Не повернутись ти не маєш права!” Присвячується нашим захисникам!
Забули люди справжній присмак щастя, забули, як радіти “просто так”…
Ми козацького роду! Сини вільного народу!
