Я – дОнька, мама, але більше не онука!
Ти маєш повернутися живим, бо ми з тобою ще не докохали
… О Діво Маріє… Ти також є мати…
Знаєш, що тебе дратує? Що я завжди молода…
Ликують небеса і сонце сяє, а серце тріпотить, співаючи пісні
Він йшов на Голгофу, тебе визволяти, під ношею крику шептали вуста:
Бог бажає, щоб нині очистили свої душі від зла й сміття
Ти заради людського спасіння заплатив надзвичайну ціну
У святу неділю з кошиком в руці, нагадати хоче Вхід в Єрусалим
Я ніколи тебе не покину і діждусь, коли більше не ждуть
Розквітнеш! Сплетеш волосся в косу!
Світ так хотів її змінити, здушити рамками життя…
