Я ніколи тебе не покину
І діждусь, коли більше не ждуть
Бо таку неймовірну людину
Тільки серцем навік бережуть.
Я діждусь, через ночі тривоги,
Через злісні війни ланцюги
Через дальні, холодні дороги
Доторкнусь молитвами щоки…
І ти там за межею розлуки,
Де гармати тобі замість снів
Враз відчуєш, що є мої руки
Із гарячих, палких почуттів.
Я діждусь! Я діждусь! Обіцяю!
Хай весна одягає сади
У духмяне цвітіння розмаю,
Де не має страшної війни.
Де не має вже більше розлуки
Я діждусь – у вишневім гаю,
Де ми міцно стискаємо руки
З ніжним словом:
-Діждалась!
-Люблю!
©️ Аліна Войтенко
