Каву готую. Дві філіжанки. Осінь чекаю з самого ранку…
Мудрість не знайти у інтернеті, не узяти з книги чи кіно…
Нема любові маминій кінця, ці почуття – безмірні та безкраї!
Ви знаєте, чому плачуть жінки?
Приємно ранок мрію розпочати…
Так в нас влаштоване життя, що в кожного свої проблеми
Коли на душі дуже гірко та важко, беру записник і заварюю каву
А ранок п’янко пахне кавою…
Чарівна жінка…Трохи дивна…
У неї серце крижане, а він закоханий по вуха…
Усе життя готуємось до смерті, усе життя — дороги та яри
Начастую солодким чаєм, поцілунком зігрію душу…
