Усе життя готуємось до смерті, усе життя — дороги та яри

Усе життя готуємось до смерті, усе життя — дороги та яри

Усе життя готуємось до смерті,
Усе життя — дороги та яри,
Усе життя, проблемами підперті,
Здіймаємо лиш очі догори…

Усе життя тривожимось, боліємо,
Усе життя — за себе, за дітей…
І у душі чомусь не розуміємо,
Що час, як пташка, рік летить, як день.


Усе життя стараємо, стараємось,
Усе життя — на будні, на буття…
Не бачимо лише, а чи не знаємо,
Що попри нас шалено мчить життя.
І що насправді тільки мізер треба —
Любити світ і сіяти добро,
І вірити, що правда — то потреба,
І що молитва — це твоє шатро.


© ОксанаКузів