У неї серце крижане, а він закоханий по вуха…

У неї серце крижане, а він закоханий по вуха…

У неї серце крижане,
А він закоханий по вуха…
Думав кохання омине,
Та полюбив й розум не слухав.

Для неї він – такий, як всі…
Байдуже дивиться й зітхає…
Серденько-крига не щемить
І не тріпоче, не кохає.


Щоб не робив – емоцій нуль,
Як показати, що кохає?..
В його душі пала вогонь,
А в неї полум’я немає…
І непідступна, і черства,
А чимось все ж причарувала.
Та не її в цьому вина,
То доля так пожартувала…


©Світлана Білошапка