Нема любові маминій кінця,
Ці почуття – безмірні та безкраї!
Таким є задум Господа Отця,
І на землі є ця любов, і, навіть, в раї.
Вона нас зігріває звідусіль,
Нема любові маминій спочинку!
Лікує мама в душах наших біль,
А нишком тихо плаче у хустинку…
Нема любові маминій межі,
Ніхто не в силі ту любов спинити.
Я всіх вас прошу – маму бережіть,
Бо нам її ніким не замінити!
© Людмила Степанишена
