Я знаю,тобі там не просто, я знаю,як серце щемить…
Не блукай несхожими минулими… Душу, як кишеню не виймай
Запроси на побачення з вахти. Ти вважаєш що це неможливо?
Це знову я…послухай мене, Боже! Вже бачиш, як весна цвіте?
А я з тобою поділюся небом, віддам частинку миру із душі
Ми й не знали, що так її любимо,все дивились на Польщу та Чехію
Спасибі, мамо, що далА мені життя, і вклала в виховання свою душу
Що б не було, ти завжди вір – минеться!
Час все лікує? Той, хто це сказав, той, певно, рани жодної не має!
У небі, там де місяць і зірки, прописана для кожного з нас доля…