Я так хочу з тобою чаю…
Не із кружки з твоїм обличчям.
Це не просто “люблю-скучаю”,
Це з очей через душу відчай…
Це не просто “два дні не бачив”,
Це не сльози з щоки втирати…
Це коли твоя донька плаче,
Бо не може обняти тата…
Це не “дайте йому відпустку,
Він вже місяць ту форму носить”.
Це в душі засипати пустку,
Тільки слів не буває досить…
Це не “скільки ж це все ще буде,
День десятий, двадцятий…” Хватить!!!
Це коли він тебе не збудить,
За твій спокій собою платить…
Це не “ціну не набивайте,
Ви ж то знали, на що ви йдете”.
Так, це мій вибір, ви лиш знайте:
Що посієте — те й пожнете!
Це не просто блабла про вічність,
Сльози знов в посмішку сховаю.
За столом, як тоді, у січні
Я так хочу з тобою чаю…
Автор: Ксюшка Ангел
