Живе в мені одна ще жінка, а, може, навіть не одна
Пройде час, пролетить над нами
Ну,що, рудоволоса Осінь, вип’єм кави…
Не треба нарікати на життя
Я вас прошу, зробіть все можливе…
Ранок почався – кава на часі!
Я молитимусь за тебе щоночі, поки осінь багрянить цей світ…
Спакувала в валізу іще одну осінь…
Просто є люди, з якими цікаво
З тобою поруч тихо і спокійно
А діти швидко виростають…
