А діти швидко виростають…
ПелЮшки…Школа…Коровай…
Та лиш матусі пам’ятають,
І бережуть дитячий рай…
Беззуба усмішка…і ночі,
такі безсонні, наче вік…
І перше”ма” , горішки-очі…
І колискова з року в рік…
А перші кроки і падіння,
І перекручені слова?…
І тихе лагідне сопіння,
І подарунки до Різдва….
А далі – школа, букви, друзі…
Кохання, бійки, ЗНО…
Волосся сиве у матусі,
І сльози часом… І ніхто
так часто Господа не просить,
як мами за своїх дітей…
“Спаси їх,Боже”… безголосе
летить із стомлених грудей…
А діти швидко виростають,
летять ,як в вирій журавлі…
У серці рубчики лишають
сини…і донечки…усі…
© Люда Галінська
