Я не хочу, не буду, не можу до тебе звикати.
Ти ж як тінь: коли холодно – я одна.
І в свободи твоєї – найкращі завжди адвокати.
Моя звичка для неї – занадто висока ціна.
Твої руки – полон. Я ж з дитинства – свободолюбива.
Не шукаю де краще, для мене важлива – душа!
Ти – як дощ, ти як вітер, ти наче – шалена злива.
Від твоєї свободи я далека і дуже чужа.
Автор: Дарина Кравчук
