“Какая разница…”? Ніяка. Ви праві,
Бо є в усьому лиш одна різниця:
Чи жити в мирі з Богом на землі,
Чи прогинатись вічно, як служниця.

“Какая разница…”? Та жодної нема:
Вам, недалеким, правда тільки сниться.
Лиш для брехні в запасі є слова,
Вам не осилить навіть “паляниця”.
“Какая разница…” Чи то для вас важливо?
У вас свідомість нижче від нуля.
А от різниця є: бо то ж красиво,
Як колискова бавить немовля.
Воно зросте і точно буде знати,
Що сон-дрімота ходить під вікном,
А на світанку буде щебетати
Мала пташина в мальвах за садком.
Що у Карпатах вітер стоголосий
Загра в трембіту пісню вівчаря.
А Чорним морем бродить вечір босий
Й за руку з сонцем йде до вівтаря.
В прозорих хвилях Світязя колише
Лебідку лебідь і не зрадить мрій.
Про цю любов поет не раз напише
І про добро: воно зросте – лиш сій!
І скличе зов дзвінниць золотоверхих
На вогник свічки, що під хор тремтить:
Співають ангели у постолах протертих –
Їм так багато тут прийшлось ходить.
Тут благодать плекалася віками
І цінували право на життя.
“Какая разница…”? Різниця поміж нами:
Ми не вбиваєм матір й немовля!
© Наталія Петренко