Я хочу прогулятись під дощем
186
Поезія

Я хочу прогулятись під дощем

Я хочу прогулятись під дощем,
Послухати про що він там шепоче.
І не ховать обличчя під плащем,
Нехай вмиває мої мокрі очі .

Я мовчки розповім йому про все:
Як я люблю і як тебе чекаю,
Мене він зрозуміє ,як ніхто,
Адже також він, як і я ,кохає .

Я розповім йому про зустрічі й розлуки.
Він обійме мене краплинами рясніше.
Я посміхнусь і підніму доверху руки,
А він лиш зашумить ще голосніше.

Я хочу прогулятись під дощем
І про таємне з ним поговорити.
Він не осудить , сміючись в лице,
А лиш тихенько буде сльози лити…

© Іра Гроголь