Як чуєш, що душа твоя болить…

Як чуєш, що душа твоя болить…

Як чуєш, що душа твоя болить ,
Ніколи не лікуй її обманом ,
Бог чує шепіт потайних молитв ,
Загоює душі глибокі рани .

Ніколи не тримай у серці зла ,
Забудь образи , хоч буває складно ,
І не назбируй у душі сміття ,
З ним важко жити , боляче , досадно .


Все відпускай , що спричиняє біль
навіть тоді , коли своє втрачаєш ,
Мине усе , як чорно-білий дим
і знову пісню нову заспіваєш .
В житті нічого вічного нема ,
Йде динамічний рух в людському світі ,
Холодну зиму змінює весна ,
Тож краще в серце весну запросити .


Щоб легко і красиво в нім було ,
І від образ осколків не лишилось ,
Погане все далеко відійшло
та почуття душевні оновились .


Автор: Тамара Франчук-Шандрук