Загорнуся в тебе… у тепло твоє…

Загорнуся в тебе… у тепло твоє…

Загорнуся в тебе…
у тепло твоє…
Це для мене треба,
бо воно моє…


Ти, як покривало
у холодні дні….
Як душі замало
миру в суєті…


Загорнуся в тебе…
хай в душі тепліє…
Коли впаде небо
на остигші мрії…
І хай доля плаче
у обіймах твоїх…
Лише ти побачиш
щирі сльози мої…
Лише ти відчуєш
в чому не зізнаюсь…
Може і зігрієш,
може покохаєш…


Може я розтану
у обіймах твоїх…
Може тепло стане,
в мить, коли ми двоє…
Загорнуся в тебе,
наче в покривало…
Притулюсь в потребі,
бо тепла замало…
У тобі сховатись,
в тобі потепліти,
Щоб розлук не знати,
більше не хворіти…
Щоб разом зігрілись,
стало тепло в долі,
Бо на те й зустрілись,
щоб зігрілось двоє…

© Halyna Kuntso