Між нами прірва, спогад і життя,
Усе життя висить на волосині,
Я бачу холод у твоїх очах,
В твоїх очах.. блакитно-синіх.
Як виють грізно осені вітри,
Все, що було, давно дощами змило,
Колись з тобою ми щасливими були
Щасливими.. Колись любили.
Ця осінь стане крапкою для нас,
Відшелестить і облетить листками,
А далі що?. А далі буде час,
Але без нас.. бо прірва поміж нами.
© #ТетянаГолінська
