Твоє життя курсує просто в осінь,
А серце підраховує роки.
Усі роки такі простоволосі,
Що йдуть поспішно,мовчки,навпрошки.
І не помітно де усе поділось ,
Чому вже поросла кругом трава?
У спогадах,де так усім хотілось
Відчути літечка солодкії слова.
Була печаль і радість,і тривога
Було дитинство в полі золоте
Тепер курсує в осінь вже дорога,
А потім білим снігом замете.
І так пройдуть у цьому круговерті
Утомлені,засмучені роки
У когось невимовні та обдерті,
Що помістились просто в дві руки.
Згадаються колись,колись,напевно…
І так захочеться їх міцно обійнять
А зараз літо човгає смиренно
В осінню пурпурову благодать.
©️Аліна Войтенко
