Побути хочу краплею роси у скронях,
Пірнути у думки твої шалені…
Зігрій, тримай мене в долонях,
Бо ми одні: взаємно – незбагненні…
Побути тілом твоїм також я захочу
І розчинитись в тобі так чуттєво…
Губами владно прошепочу,
У вир фантастики полинемо миттєво…
Побути пам’яттю і залишитись
Вогнем кохання невгамовним…
Один за одного завжди молитись,
Обов’язком довічним і жертовним…
© Copyright: Ярослав Рудан
