Ми вже не ті, що були вчора, не ті думки, не ті слова.
2
Поезія

Ми вже не ті, що були вчора, не ті думки, не ті слова.

Ми вже не ті, що були вчора,
Не ті думки, не ті слова.
Тепер вже зважена розмова,
Тепер вже ясна голова.

Свої рожеві окуляри
Давно зняли, і не знайдеш.
Розвіяв вітер ідеали,
Бо з ними тільки пропадеш.


Хоч на дрібниці не зважаєм,
Пильніше дивимся навкруг.
І дуже легко помічаєм
Хто дійсно щирий, справжній друг.
І Богу дякуєм щоденно
За кожну мить, що нам дає.
Хоч ми не знаєм достеменно,
Ще скільки часу тут в нас є.


Й тоді, коли буває важче,
Ми маєм силу – Два Крила.
І сподіваємось на краще,
Завжди надія в нас жива.

© Наталія Кішовар (Черній)