Пройшли роки, немов би днем одним
І тільки спогади вертають у минуле
Я до сих пір живу життям чужим
Де ми з тобою ще малими були…
Верніть мене, прошу, у час дитинства
Так хочеться прожити все це знов
Ми всі на вулиці гуляли, геть до пізна
Не знали ще тоді ми про айфон…
Я пам’ятаю в класики ми грали
Резинку натягнули до колін
І всі по черзі жваво ми скакали
І крейдою узори на стіні…
Так хочеться вернутись у дитинство
Картопля печена, усі ми у дворі
І руки всі у сажі, було смішно
І було весело маленькій дітворі…
Усе було не так, як зараз в світі
Смартфони, інтернет всіх зомбував
Колись збирались разом в парку діти
Не так, як зараз, кожен в нет попав…
Пройшли живі і радісні тривоги
Справжнісіньке дитинство вже пройшло
Нам не пройти, нажаль, знов ті дороги
Та не забути всього, що було!!!
Автор Завидовська Г.С
