В житті переживаєм часто зради… Жорстокі, підлі – всіх і не згадати
27
Поезія

В житті переживаєм часто зради… Жорстокі, підлі – всіх і не згадати

В житті переживаєм часто зради
Жорстокі, підлі – всіх і не згадати,
Й хоч згодом і знаходимо розраду,
Але втрачаєм здатність довіряти.

В зневіри теж підводне є каміння –
Мовчання – краще правди не казати,
Де правда – там не все є розуміння…
Й мовчиш…в надії кривди не зазнати.

…А згодом вже себе і не впізнаєш –
Не здатен залишитися собою,
Своїх переконань ти уникаєш
Та й правду вже обходиш стороною.

Ось так людину страхи поглинають –
Хтось звик, а хтось помалу, тихо тліє,
Хтось манівцями-страхами блукає,
А хтось злякавсь, та в страсі жить не вміє…

І не здається страхам, хоч не просто
Із кола, що замкнулося, втікати,
Ось-ось вже закипить – вже дев’яносто…
Але собі не зрадиш…Хоч б встояти!..

…І ось у твоїм серці знов є віра
І, наче шило у мішку, є правда
Себе не дав ти страхам на офіру,
Хоча й не знаєш, що там буде завтра…

Собою бути – то нелегко звісно,
Людину страх зламати поспішає..
Всміхнись йому – хай пропаде безвісно!
Як страх вмира – ти жити починаєш.

© Світлана Хрищук (Сенчук)