ЯНГОЛАМ…
Маленькі янголи злетіли до небес,
Спинився хлопчик на шляху до раю:
Мов на долоні рідний край увесь,
Дивіться, онде Харків наш палає!
Не тільки він… Погляньте, жах який! –
Дівча руками затулило очі.
Моя родино! Маріуполь мій!!!
Я до батьків, назад, додому хочу!
Чернігів – красень теж увесь в вогні,
Десь там, внизу мої сестричка з братом…
Це Україна помирає?
Ні!
Ніхто її не зможе подолати!
Я в рідній Бучі вірити хотів,
Що наш Господь їх зупинити взмозі…
На власні очі бачив я катів…
Вони як ми, проте не лю́ди зовсім!
Там справжнє пекло… Боже, поможи!
Врятуй людей, яких щодня вбивають!
Щоб кожен з них в країні мирній жив,
Спини війну, мій Господе, благаю!!!
Зустрінь їх, Боже, ніжно пригорни,
Як мати пригорта свою дитину…
Вони злетіли в небо, тож за них
Хай вічно буде жити Україна…🙏
© Садова Марина
