Цікаво, що керує в людях, які несуть у світ добро…

Цікаво, що керує в людях, які несуть у світ добро…

Цікаво, що керує в людях,
Які несуть у світ добро…
Без орденів злотих на грудях,
Законам й правилам на зло…


Про самозахист не згадають…
На вірну смерть за тих ідуть,
Кого буває і не знають…
У чому їх таємна суть?


Пишу про тих, кому не треба
Ніяка слава й ордена…
Їх очі звернені до неба…
Вони незламні ,мов стіна…
Про безіменних тих героїв,
Які побачивши дитя,
Підставляють груди проти зброї,
Щоб врятувать його життя…
Про тих, хто просто тихо піде
Без лаврів слави і грошей,
Не залишивши навіть сліду…
Хіба що в серці у людей…
То що за сила в тих керує,
Хто хліб останній віддає,
Хай навіть сам в ту мить бідує
І ця хлібина все, що є?


У тих, хто свічкою згоріти
Готовий просто лиш тому,
Що зможе цим когось зігріти…
Для чого?Нащо?І чому?
Ми всі так звикли піклуватись
Про свій комфорт, своє життя…
Нам треба гарно одягатись,
Придбати слід нове взуття…
Поїсти смачно і купити
Якусь дрібничку для душі…
На морі влітку відпочити
І це нормально… Ми, як всі…
Нас зрозуміти так нескладно
керує те,що й усіма…
А їхня сутність непідвладна…
Поясненнь діям їх нема…
Наука марно намагалась
Все генотипом пояснить…
А в мене в думці не вкладалось,
Я так хотіла зрозуміть…
І сталось диво-я збагнула!
Немов, щось склалось в голові…
В глибинах серця я відчула:
Це не у генах,не в крові!


Вони- це ті, хто ще тримає
Цей грішний світ,який стоїть
На межі прірви…Відчувають
За нас весь гніт,що так болить…
Секрет не в тому, звідки сили
Свої незвідані беруть…
А в тому, чим ми заслужили
Те,що без думки віддають
За нас життя…Любов безмежна
Господня в кожному з людей!
Це від науки не залежно,
Це глибше б’ється із грудей…
Це те, що в кожному… Спасіння,
Що дарував для нас Творець
Коли за нас віддав Він Сина…
Незрима часточка сердець…
Є просто ті, хто відчуває
Цю жертву ближче та вона
У всіх нас силою палає…
Для всіх людей в душі одна!
У них керує те незриме,
Що є в мені і є у вас…
Давайте будем разом з ними
Ми жить для Бога, не для нас!
І не для слави, не для світу,
А в пам’ять жертви на хресті…
Ми всі брати, спасенні діти
І тільки гості в цім житті…


Вже зовсім скоро воз’єднання,
На небі вічність разом з Ним…
“Що в них керує”-не питання…
Та я на нього відповім…
У них керуть не закони
Земного тлінного життя…
Тримають світ живі колони
Під світлом віри й каяття…
На крилах чистої любові,
Коли не тисне світ речей…
Цей шлях складний…А ви готові
Почати жити для людей?
Я вірю! Вірю,що торкнеться
Цей вірш до тих, кому Творець
Його послав і розростеться
Любов’ю в тисячах сердець…
Винагорода, що чекає,
У порівняні не стоїть
Із тим,що так нас спокушає
Ми там-це вічність,тут-лиш мить…


© Інелла Огнєва