Були би сім’ї набагато щасливіші,
Якби туди не лізли всі підряд!
Чомусь зі сторони всім цікавіше,
Чи спокій у сім’ї, чи є там лад?
І пхають часто й густо свого носа,
Дають якісь поради, вказівки!..
То з заздрістю спостерігають скоса
Які ж вони – чужі чоловіки?
А часом просто підкидають жару,
Бо з ”кимось десь там бачили колись”,
З розбігу в спину завдають удару…
О, ці ”істоти” скрізь вже розвелись!
То телефона, міцно взявши в руки,
Шле повідомлення підступний ”анонім”-
Тут не потрібно особливої науки!
Де ви беретеся у цім житті земнім?!
Це робить хвора й заздрісна людина,
Й до неї з часом все колись дійде!
Моя порада вам буде єдина –
В чужій сім’ї ТИ свого щастя не знайдеш!
© Людмила Степанишена
