Десь за обрієм пахне весна
Першим проліском, першим теплом
І бринить веселкова струна,
Розгортаючи смуток крилом.
Кожен звук на відлунні душі
Росяною доріжкою вниз,
Розсипає п’янкі спориші-
На галявині перший сюрприз.
І якщо зупинитись на мить
В метушні однакових годин
Ти відчуєш, як щастя бурлить
В глибині холоднючих судин
Ти відчуєш, як сонце пече,
Розливаючи чай у горня
Скільки просто красивих речей
Ми не бачимо сліпо щодня
Нам здається буденним, простим
Брунька перша на сонній вербі
І банальним… чи, навіть, нудним…
Розчиняємось в сірій юрбі…
Розчиняємось в звичних речах,
День за днем по стрімкій течії
І тягар із проблем на плечах
Закрутили в товстезний сувій…
А за обрієм пахне весна
На вустах фіалковий бальзам…
Чую пісню далеку з вікна
Чого щиро бажаю і вам!
©️ Аліна Войтенко
